Сьогодні день народження моєї пташечки, моєї дорогоцінної дівчинки. Трошки більше тижня вона не дожила до свого земного двадцятиріччя… Назавжди 19? Яка вона зараз, моя Квіточка? Чи має значення для неї якийсь день у вічності? Для мене поки що має. І хочу дещо сказати всім, хто читатиме ці строки, більше того в мене є прохання. Поясню. Ліана від народження була дитиною Неба. Знаєте, така маленька доросла дитина. І все, чого прагнула вона тут на землі – досконалість. Вона прикладала усіх своїх зусиль, щоб досягнути ідеалу у всьому. В стосунках, в навчанні, в служінні, в одязі - все мало бути досконалим. Жодна людина не може досягнути такого в цьому житті. І вона не могла… і засмучувалась. Тепер доня моя в тому місці де немає ні смутку, ні болі, минулося… Але я не перестаю питати себе, для чого ми пройшли з нею весь цей жах, яке призначення в неї було від Бога і чи виконала вона його? Це важливо для мене і це важливо було для Ліани поки вона дихала. Хто дасть відповідь? Можливо, ти - її друг чи подруга? Її приятель, просто знайомий? Для кого її життя було важливим? Кого воно змінило? Є маленький секрет її народження. Ця моя перша вагітність була дуже бажаною, майже неможливою (на думку лікарів) і вона позбавила мене проблем, які призводять до безпліддя. Народження Ліани як мінімум посприяло народженню мої молодших трьох дітей. Але її страждання під час хвороби, її такий ранній відхід! Він має смисл? Хтось щось зрозумів тепер? Хтось став не такий як раніше? Хтось став ближчий до Бога? Я не питаю просто так, я кричу до твого серця! Якби я могла зазирнути у твої очі, струсити тебе за плечі! Якщо ти читаєш це – ти маєш ще життя, задумайся про це. Не витрачай його намарно, згадай про Того, кому належить вся слава, хто заплатив таку велику ціну щоб бути ближчим до тебе! І якщо Ліана тим, що вона пройшла змінила бодай одне життя на краще… Врешті, моє прохання в тому, щоб написати на її стіні в контактах, що ти думаєш з приводу всього цього. Таке собі вітання на її день народження…
Мама Наталя.